Акафіст Пресвятій Богородиці.

Акафіст Пресвятій Богородиці - хвалебний гімн на честь Пресвятої Діви Марії, вигаданий у Візантії, за різними припущеннями, у період між V і VII ст., або, в усякому разі, в ранньовізантійську епоху. Авторами могли бути прп. Роман Сладкопівець (VI ст.), Георгій Пісідійський (VII ст.), патріарх Сергій (VII ст.) та ін. Грецьке слово "Акафістос" означає буквально "неседален", тобто пісня, під час якої не сидять, що вказує на її початкове богослужбове застосування. Однак термін "акафіст" далеко не відразу став позначенням гімнографічного богослужбового жанру (подібно до тропаря, стихири, канону тощо). Сталося це після того, як за зразком і в наслідування першого і тривалий час єдиного у своєму роді "Акафіста Пресвятій Богородиці" стали складати інші, що повторюють його формальну структуру, гімни, які також почали називати акафістами - Господу Іісусу Христу, Божій Матері у зв'язку з різними Її іконами і святами, а також святим - вельми різноманітні за своєю богословською і поетичною цінністю. Особливо акафістна творчість розвинулася в II-му християнському тисячолітті, зокрема й на Русі, зберігаючи своє значення й донині.

У сучасному богослужбовому житті Православної Церкви візантійський Акафіст Пресвятій Богородиці продовжує посідати чільне та виключне становище, про що свідчить той факт, що його, єдиного з усіх акафістів, вписано в богослужбовий статут. Його тверде місце - у Пісній Тріоді, на утрені суботи п'ятої седмиці Великого посту, у зв'язку з чим ця субота називається "Суботою Акафіста" або "Похвалою Пресвятої Богородиці".

Великий шрифт, великий формат (215х295 мм).
Красиве оформлення обкладинки з двозонним тисненням. Дуже добре підходить для урочистого читання на середині храму.
Церковнослов'янська мова, якісний друк і матеріали.